На кінець 60-х та на початку 70-х років на території Єлізарівської сільської ради села Єлізарово з’явилися великі підприємства: Єлізарівське хлібоприймальне підприємство, сільгосптехніка, сільгоспхімія, розширилось сільське споживче товариство, став до ладу асфальтно-бітумний завод, амбулаторія.

     Молодь стала залишатися на селі, було створено багато робочих місць, приїхала велика кількість спеціалістів. А де молодь, там і маленькі діти. То ж на селі виникла необхідність у відкритті дошкільного закладу.

     1 жовтня 1962 року в селі Єлізарово було відкрито дитячий садок, одно груповий. До дитячого садка приймали дітей трирічного віку. Завідуючою було призначено Козак Євдокію Яківну, на той час Євдокії Яківні було 44 роки. До цього часу вона працювала в школах району вчителем початкових класів. Приміщення було пристосоване, нетипове. Штати складалися з 4-х чоловік: завідуюча, вихователь, няня, кухар. Козак Євдокія Яківна працювала до 1-го вересня 1974 року, тобто 12 років. Євдокія Яківна була великої душі людина: добра, надійна, серйозна. Вкладала все своє вміння та душу в дитячий садок та його вихованців і була до того ж чудовою матір’ю: виховала чотирьох доньок.

     Будинок, який придбала сільська рада для приміщення дитячого садка, був не добудований, стояли лише стіни та дах.

     Всі роботи, в тому числі і будівельні, оздоблювальні, виконували ці чотири жінки з допомогою батьків. Фізично було дуже важко, але люди отримували моральне задоволення. Їх стимулювало  те, що вони були першими і, що від них залежало, в яких умовах будуть перебувати їх діти у дитячому садку.

     Забезпечення дошкільної установи меблями, обладнанням, постільною білизною, іграшками, продуктами харчування, оснащення педагогічного процесу – все це та багато іншого: потрібно організувати, придбати, розмістити – лягло на плечі завідуючої.

     Євдокія Яківна розповідала: «Як щось вдалось зробити для дитячого садка, я відчувала таке задоволення! Я гордилася тим, що потрібна людям, особливо дітям!»

     Одночасно з Козак Євдокією Яківною прийшла працювати вихователем Сапай Марфа Петрівна 1912 року народження, але вона працювала недовго. 1 вересня 1963 року її призначили вчителем початкових класів Орлівської школи. А на посаду вихователя була призначена Черненко Марія Семенівна, 1915 року народження. Марія Семенівна працювала до 1 вересня 1964 року в дошкільній установі і також була переведена вчителем початкових класів Орлівської школи.

     Хочу більш поширено зупинитися на особі кухаря дитячого садка – Бідненко Любові Григорівні. Любов Григорівна прийшла працювати з дня відкриття, на той час їй було 24 роки. Пропрацювала на цій посаді до виходу на пенсію. Не маючи відповідної професійної освіти, знала всі тонкощі кулінарії, весь час займалася самоосвітою. Знала санітарно-гігієнічні вимоги, на кухні завжди була стерильна чистота, страви готувала для дітей з дотриманням технології приготування. Любов Григорівна – людина чесна і відповідальна, свою роботу виконувала не аби як, а дуже добре. 5 вересня 1993 року Любов Григорівна пішла на заслужений відпочинок. В дошкільній установі пропрацювала 31 рік, тобто все своє трудове життя.

     Також солідний стаж роботи мала няня Вороновська Варвара Митрофанівна. Прийшла працювати до дошкільної установи у 1963 році, а звільнилася у 1985 році. Стаж склав 22 роки. В той час в обов’язки няні входив великий об’єм робіт, адже в дитсадку на той час не було своєї котельні, водопроводу. Тож няня повинна була розтопити груби, наносити води для потреб дитсадка.

     Діти спали на розкладачках, які перед сном розкладали, а після сну складали. Дітей в групі було понад 25 чоловік. То ж роботи вистачало, умови праці були нелегкі.

     Відповідно наказу № 123 по Солонянському райвно від 31.08.1964 року на посаду вихователя в Єлізарівську дитячу установу була призначена Петрусієнко Людмила Григорівна. Вона працювала в дитячій установі до 21 червня 1967 року, потім перейшла працювати в Єлізарівську середню школу. Про неї говорили, що і на роботі, і в повсякденному житті була добра, відповідальна, знаючий педагог.

      Після Петрусієнко Л. Г. була прийнята на посаду вихователя – Дубина Олександра Петрівна, яка працювала недовго – до 10 листопада 1969 року, потім розрахувалась в зв’язку з переїздом на інше місце проживання.

     Кукуюк-Зушинська Валентина Іванівна була призначена вихователем з 10.11.1969 року. Працювала в дитячій установі 10 років. Працювати було складно, група дітей була різновікова, понад тридцять чоловік. Валентина Іванівна добросовісно справлялася з роботою, вміло організовувала дітей, приділяла увагу кожній дитині в достатній кількості, хоч група була переповнена.

     Бондаренко Любов Миколаївну призначили вихователем Єлізарівської дошкільної установи 17 серпня 1971 року. Після виходу на пенсію завідуючої Козак Є.Я., Любов Миколаївну було призначено завідуючою Єлізарівської дошкільної установи з 01 вересня 1974 року, відповідно наказу по Солонянському райвно. На той час їй виповнилось 23 роки. Любов Миколаївна з молодечою енергією приступила до роботи, проявляла наполегливість та завзяття. Роботи було багато. Поряд з проблемами виховного характеру різного роду, господарської роботи. З великою наполегливістю Любов Миколаївна приступила до переобладнання дошкільної установи, покращення умов праці педагогічним кадрам та дітям. Перш за все була перебудована кочегарка, в дитячій установі було проведено центральне опалення, викинуто груби. На території дитсадка було викопано колодязь, що полегшило роботу няні, воду в той час возили возиком за 1 км від дитячого садка. Кухня була переобладнана електроплитами, до цього часу їжу готували на плиті, що топилась вугіллям. Було поновлено обладнання на ігровому і спортивному майданчиках, розбито клумби для квітів, працівники дитячої установи почали садити город в дитсадку, що дало змогу забезпечити дітей свіжими овочами. А в 1991 році з ініціативи завідуючої було прибудовано одну кімнату, що дало змогу поділити дітей на дві групи.

     З 1992 року завідуюча подала на всі рівні: сільська, районна рада, трудові організації, що знаходились на території мікрорайону садка, вирішувати питання будівництва нового дитячого садка. Це питання вирішувалось дуже важко і тільки в 1993 році при підтримці голови райдержадміністрації Андрійченка Павла Івановича було розпочато будівництво нового дитячого садка.

     16 травня 1996 року було урочисто відкрито новобудову Єлізарівської дошкільної установи. Гарне, двоповерхове, затишне всередині приміщення ніби випромінює тепло і гостинність. Щоранку 60 вихованців заповнюють веселими голосами дві групові кімнати і один клас шести річок, де на них чекають вихователі, що вже добре продумали і спланували як заповнити їх день цікавими і корисними справами. Завідуюча Бондаренко Л.М. щоранку обходить «свої володіння»: перевірить групи, відвідає кухню, де уточнить меню, господарським оком огляне подвір’я. Завдяки їй в новобудові працівники дитячої установи заклали свій город. На якому протягом літа вирощують овочі, що збагачують меню дітей.

     Територія дошкільної установи з ранньої весни до пізньої осені буяє різноманіттям квітів. Завдяки завідуючій Бондаренко Любові Миколаївні дошкільна установа має стабільні кадри. Люди працюють не один рік. Педколектив дошкільної установи цінує свого керівника, всіляко її підтримує. Так Любов Миколаївна пропрацювала в Єлізарівському ДНЗ до 2010 року і пішла на заслужений відпочинок.

    З 11 червня 2010 року на посаду завідуючої Єлізарівського ДНЗ було призначено Наталію Іванівну Бондаренко. На той час їй було 28 років. В 2004 році Наталія Іванівна закінчила Дніпропетровський національний університет, отримавши повну вищу освіту за спеціальністю хімік, викладач хімії. До 2010 року працювала викладачем в Дніпропетровському транспортно-економічному коледжі. Не маючи дошкільної освіти, вона зайнялася самоосвітою в питаннях методичного та адміністративно-господарського характеру, в 2011 році закінчила курси завідуючих дошкільних закладів з підвищення кваліфікації. З першого дня роботи в садочку вона робить все можливе і неможливе для нормального функціонування закладу: «Я дуже люблю свою роботу і буду намагатись щодня покращувати умови праці педколективу та умови життя дітей в дошкільному закладі!» За перший рік роботи на посаді завідуючої, було зроблено не мало: придбано деякий господарський інвентар, посуд та обладнання для харчоблоку, повністю забезпечено дітей повноцінним харчуванням, а вихователів – методичною періодичною літературою, придбано комп’ютер, без якого робота завідуючої і вихователів просто неможлива, встановлено електроводонагрівачі в обох групах та на харчоблоці для забезпечення гарячої проточної води, в молодшій групі повністю замінено старі вікна на нові металопластикові, придбаний другий бактерицидний опромінювач. Весь колектив закладу поважає завідуючу, яка в свою чергу, всіляко підтримує і допомагає кожному.

     З 01 жовтня 1992 року в Єлізарівському дитсадку на посаді медичної сестри працює Олексієнко Людмила Олексіївна. Особливу увагу вона завжди приділяла збереженню здоров’я дітей, правильному та раціональному харчуванню, дотриманню в дитячому садку санітарних норм і правил, профілактичних заходів по захворюванню дітей, по оздоровленню дітей та роботі з батьками. Крім того, Людмила Олексіївна бере активну участь в громадському житті дитсадка. Три роки була профоргом дитсадка, завжди допомагала вихователям у підготовці до різноманітних свят, виконуючи ролі казкових героїв. Користувалася повагою в педколективі дитячої установи та серед батьків.

     Довгий час, після уходу Людмили Олексіївни, в штатному розписі установи не передбачалося посади медсестри. Але ж таки з 01 липня 2010 року в садочку з’явилася нова медична сестра – Мереуца Олена Григорівна. Це дуже позитивна, добра і розумна людина, яка чітко виконує всі обов’язки медичної сестри. Її люблять діти, поважають працівники установи та батьки. Олена Григорівна завжди уважно вислухає й дасть добру пораду. 

     Ще юною дівчиною прийшла працювати вихователем в Єлізарівську дошкільну установу Давидова Раїса Іванівна. Працювати було нелегко, у садочку була одна група дітей віком від 3-х років, в якій налічувалося 40 дітей, але молоді роки додавали наснаги і сили. Вихователька намагалась донести до дітей всі свої сили, знання і вміння, навчала і виховувала дітей згідно «Програми виховання дітей у дитячому садку». З великим натхненням організовувала і проводила свята та розваги для дітей. Протягом уже 29 років Давидова Р.І. зацікавлює прогулками та дискусіями, походами та екскурсіями на природу. На даний час вона працює вихователем ясельно-молодшої групи.

     Дітей прибавлялось, згодом групу розділили на старшу і молодшу. Всі знають, що малюкам потрібно більше ласки і тепла. Саме такою і прийшла до дитячого садка вихователь Миршавка Юліана Іванівна – добра, чуйна, лагідна і весела. Вона віддавала все своє тепло дітям. До неї, як до рідної мами потяглися малюки. Вони відчули тепло її душі. Юліана Іванівна бачить кожного малюка, розуміє чого потребує кожний з них. Прийшла вона до дитячого садка у 1989 році. Довгий час її педагогічний стаж роботи був з дітьми ясельної групи, а сьогодні вона працює з дітьми середньо-старшої групи. Загальний педстаж роботи Миршавки Ю.І. складає 25 років. На даний час Юліана Іванівна є головою місцевого комітету профспілки Єлізарівського ДНЗ «Веселка». Працюючи в Єлізарівському ДНЗ, Ю.І. Миршавка паралельно навчалася в Бердянському державному педагогічному університеті, який в 2011 році закінчила, отримавши базову вищу освіту за спеціальністю соціальний педагог.

     Групи поповнювалися дітьми. Штат дитячої установи збільшувався. У 1991 році прийшла до дитячої установи другий вихователь Люта Валентина Василівна. Людина веселої вдачі, поетичної душі. Вона виховувала дітей у любові до рідної землі, до людей. Намагалася донести до дитячих сердець традиції та обряди нашого краю, ознайомлювала з перлинами народної мудрості, зацікавлювала народними легендами, піснями, віршами, приказками. Разом з колегами по роботі організовувала цікаві свята та розваги. Працюючи в Єлізарівському ДНЗ, В.В. Люта, разом з Ю.І. Миршавкою, навчалася в Бердянському державному педагогічному університеті, який в 2011 році закінчила, отримавши базову вищу освіту за спеціальністю соціальний педагог. З 20 вересня 2011 року Люта Валентина Василівна перейшла працювати в Єлізарівську середню загальноосвітню школу соціальним педагогом.

      Мозуль Тамара Леонідівна прийшла на посаду вихователя у 1992 році. Працювала ще в старому приміщенні дитячого садка, а в 1996 році перейшла до нового дитячого закладу з моменту його відкриття. Працюючи в дитячому садочку, закінчила Дніпропетровське педагогічне училище. До роботи завжди ставиться відповідально. Приймає активну участь в організації та проведенні свят та розваг, які проводяться в дошкільній установі. Декілька років обиралася педколективом дошкільної установи головою місцевого комітету профспілки. Активно бере участь в житті педколективі дошкільної установи. Майстерно і цікаво проводить заняття з дітьми середньо-старшої групи, в якій на даний час вона працює. Загальний педстаж роботи Тамари Леонідівни складає 19 років.

     Людина, без якої з 1995 року і по сьогодні не обійшлося жодне свято в Єлізарівському дошкільному закладі, - це наш музичний керівник Хижняк Катерина Павлівна. Всі заняття, свята, розваги, які проводе Катерина Павлівна проходять методично вірно і на вищому рівні. Це добра, чуйна і дуже справедлива людина. Загальний стаж роботи Катерини Павлівни як музкерівника складає 50 років.